Анотація до наукової статті: розходження вимог в Україні та за кордоном

Анотація до наукової статті — це стислий виклад змісту дослідження. Вона має дати читачеві чітке уявлення про тему роботи, її мету, використані методи, основні результати та висновки.

Саме за анотацією редактор, рецензент або дослідник часто вирішує, чи варто ознайомлюватися зі статтею повністю. Тому вона має бути інформативною, конкретною та зрозумілою навіть без прочитання основного тексту.

Анотацію не слід плутати зі вступом. У вступі автор докладніше обґрунтовує актуальність теми, окреслює проблему та контекст дослідження. Анотація натомість стисло передає зміст усієї статті. Від висновків вона відрізняється тим, що містить не лише підсумкові результати, а й коротку інформацію про мету, методи та перебіг дослідження.

Вимоги до анотацій в українських наукових виданнях

В Україні немає єдиних вимог до обсягу та структури анотацій для всіх наукових журналів. Кожне видання встановлює власні правила, тому перед підготовкою статті варто обов’язково ознайомитися з розділом «Для авторів» на сайті обраного журналу.

Водночас у вимогах українських наукових видань можна виокремити кілька типових підходів.

Обсяг і зміст анотації

У багатьох українських журналах анотація має бути досить розгорнутою. Наприклад, окремі видання встановлюють мінімальний обсяг близько 1800 знаків або орієнтуються приблизно на 200-300 слів. В інших журналах ці вимоги можуть бути іншими.

Зазвичай в анотації стисло подають:

• проблему або предмет дослідження;
• мету роботи;
• використані методи;
• основні результати;
• наукову новизну або практичне значення;
• висновки.

У деяких журналах ці складові потрібно чітко виокремлювати. Наприклад, редакція може вимагати структуровану анотацію з окремими блоками: мета, методологія, наукова новизна, перспективи подальших досліджень і висновки. Інші видання використовують схему «предмет, мета, завдання, методи, результати, висновки».

Водночас структурована анотація є обов’язковою не в усіх журналах. У деяких виданнях її оформлюють суцільним текстом, але основні складові дослідження все одно мають бути чітко зрозумілими читачеві.

Анотація українською та англійською мовами

У багатьох українських наукових виданнях потрібно подавати анотацію та ключові слова щонайменше українською й англійською мовами.

Англомовна версія не повинна бути буквальним машинним перекладом українського тексту. Вона має бути граматично правильною, зрозумілою для іноземного читача та містити терміни, усталені у відповідній науковій галузі.

Це особливо важливо, оскільки англомовна анотація може використовуватися міжнародними пошуковими та наукометричними системами для індексації й короткого представлення змісту статті.

Ключові слова

Після анотації зазвичай подають ключові слова або словосполучення. Їхня кількість залежить від вимог конкретного журналу. На практиці редакції можуть просити, наприклад, 5-7, 5-8 або до 10 ключових слів.

Добирати їх варто змістовно. Ключові слова мають відображати основні поняття статті та допомагати знаходити публікацію в електронних каталогах і наукових базах.

Що важливо врахувати автору

Поширена помилка під час підготовки статті для українського журналу полягає в тому, що автор використовує ту саму анотацію для різних видань, не перевіряючи їхні вимоги.

Перед поданням статті варто уточнити:

• необхідний обсяг анотації;
• чи потрібна структурована форма;
• які елементи обов’язково потрібно включити;
• якими мовами слід подавати анотацію;
• скільки ключових слів потрібно зазначити;
• чи дозволено використовувати скорочення, посилання та цитати.

Деякі редакції, наприклад, прямо забороняють посилання на літературу та скорочення, які можуть бути незрозумілими без додаткового пояснення.

Отже, під час підготовки анотації для українського наукового видання варто орієнтуватися не на універсальний шаблон, а насамперед на вимоги конкретного журналу.

Вимоги до анотацій у міжнародних наукових журналах

У міжнародних наукових виданнях немає єдиного стандарту, який однаково застосовувався б до всіх журналів. Вимоги залежать від видавництва, галузі науки та конкретного видання. Тому перед підготовкою abstract варто насамперед ознайомитися з розділом Instructions for Authors обраного журналу.

Водночас у міжнародних наукових публікаціях особливу увагу приділяють інформативності, самодостатності та чіткості анотації.

Анотація має бути зрозумілою без повного тексту статті

Міжнародні видавництва зазвичай рекомендують готувати abstract так, щоб читач міг зрозуміти суть дослідження, не звертаючись до повного тексту статті.

Анотація має стисло й точно передавати мету дослідження, використані методи, основні результати та ключові висновки. Вона повинна бути самодостатньою, тому в ній зазвичай уникають посилань на літературу та скорочень, які потребують додаткового пояснення.

Міжнародна анотація не повинна складатися переважно із загальних тверджень на кшталт «тема є актуальною» або «проблема потребує подальшого вивчення». Обмежений обсяг краще використати для конкретної інформації про саме дослідження.

Структурований і неструктурований abstract

Залежно від вимог журналу можуть використовуватися два основні формати.

Неструктурований abstract подають як один зв’язний текст, у якому послідовно описують мету, методи, результати та висновки.

Структурований abstract поділяють на окремі змістові блоки, наприклад:

• Purpose / Objective;
• Methods;
• Results;

Такий формат допомагає автору чітко подати основні складові дослідження, а читачеві та рецензенту швидше оцінити зміст статті. Водночас конкретний формат потрібно обов’язково перевіряти у вимогах обраного журналу.

Структуровані анотації особливо поширені в тих галузях, де важливо чітко відокремити методику дослідження від отриманих результатів.

Основна увага до результатів дослідження

Одна з характерних рис міжнародного підходу полягає в тому, що abstract має не просто повідомляти, про що йдеться у статті, а показувати, що саме було зроблено та які результати отримано.

Якісна анотація зазвичай має давати відповіді на кілька основних запитань:

• що саме досліджували;
• з якою метою проводили дослідження;
• які методи застосовували;
• які результати отримали;
• які висновки випливають із цих результатів.

Якщо дослідження містить важливі кількісні показники, у деяких випадках доцільно навести ключові цифри безпосередньо в анотації. Водночас не варто перевантажувати її другорядними подробицями.

Обсяг визначає конкретний журнал

У міжнародних журналах часто встановлюють обмеження приблизно в межах 150-250 слів, але цей діапазон не є універсальним. Кожне видання може мати власні вимоги до мінімального або максимального обсягу.

Тому перед поданням статті потрібно перевірити допустиму кількість слів і відповідно скоригувати текст.

Стиль міжнародної анотації

Для abstract особливо важливі точність, стислість і конкретність. Варто уникати довгих вступів, загальновідомих тверджень і повторення назви статті іншими словами.

Замість розгорнутого опису проблеми краще швидко перейти до мети, методів і результатів дослідження.

Також бажано:

• уникати надто складних і перевантажених речень;
• не використовувати без потреби вузькоспеціальну термінологію, незрозумілу без додаткового пояснення;
• не зловживати скороченнями;
• не додавати відомості, яких немає в основному тексті статті;
• стежити, щоб висновки в анотації відповідали отриманим результатам.

Отже, міжнародний abstract зазвичай зосереджується на конкретному представленні дослідження: що саме було зроблено, якими методами, які результати отримано та в чому полягає їхнє значення. Тому під час підготовки статті для закордонного журналу недостатньо просто перекласти українську анотацію англійською мовою. Її часто потрібно адаптувати до формату, обсягу та редакційних вимог конкретного видання.

Основні відмінності між українським і міжнародним підходами

Попри спільне призначення анотації, підходи до її написання в українських і міжнародних наукових виданнях можуть істотно відрізнятися. В українських журналах вимоги часто докладно визначають структуру анотації, мови подання та особливості оформлення. У міжнародних виданнях зазвичай більше уваги приділяють результатам дослідження, самодостатності abstract та його інформативності.

Головна відмінність полягає не стільки в переліку обов’язкових складових, скільки у способі подання матеріалу.

В українських виданнях автор часто має насамперед дотриматися формальних вимог редакції: зазначити мету, методи, результати, наукову новизну, практичне значення та інші складові, якщо вони передбачені правилами журналу.

У міжнародних виданнях особливо важливо швидко показати суть і цінність дослідження. Уже з abstract читач має зрозуміти, що саме досліджували, якими методами, які результати отримали та в чому полягає їхнє значення.

Тому під час адаптації анотації для закордонного журналу зазвичай недостатньо просто перекласти український текст англійською мовою. Часто потрібно скоротити загальні міркування, зменшити вступну частину, конкретизувати результати та перебудувати текст відповідно до вимог певного видання.

Наприклад, якщо в українській анотації багато уваги приділено актуальності проблеми, а результати подано лише наприкінці, для міжнародного журналу доцільніше підготувати компактніший варіант, у якому основну увагу зосереджено на результатах і висновках.

Отже, під час підготовки статті для міжнародного видання abstract варто розглядати як окремий елемент публікації, а не як дослівний переклад уже готової української анотації.

Як адаптувати анотацію для міжнародного журналу

Якщо статтю готують для закордонного видання, недостатньо просто перекласти анотацію з української мови англійською. Її варто адаптувати до вимог конкретного журналу та усталених принципів подання матеріалу в міжнародних наукових публікаціях.

Спочатку ознайомтеся з вимогами журналу

Перед підготовкою abstract потрібно уважно прочитати розділ Instructions for Authors або Author Guidelines на сайті видання.

Зверніть увагу на:

• допустимий обсяг анотації;
• вимоги до структурованого або неструктурованого формату;
• обов’язкові змістові складові;
• правила використання скорочень;
• можливість використання посилань на літературу;
• необхідну кількість ключових слів;
• вимоги до стилю та оформлення.

Саме правила конкретного журналу мають бути основою для підготовки abstract.

Скоротіть вступну частину

У міжнародній анотації зазвичай не варто витрачати багато місця на загальні міркування про актуальність теми.

Краще стисло окреслити проблему й одразу перейти до мети дослідження. У більшості випадків достатньо одного короткого речення для контексту, після якого можна пояснити, що саме досліджував автор.

Зосередьтеся на результатах

Одна з головних вимог до якісного abstract полягає в конкретному поданні результатів дослідження.

Варто чітко зазначити:

• що вдалося встановити;
• які закономірності або зв’язки виявлено;
• які відмінності зафіксовано;
• які теоретичні або практичні висновки випливають із результатів.

Якщо дослідження містить важливі кількісні показники, їх також можна навести в анотації, якщо це відповідає вимогам журналу та допомагає краще зрозуміти отримані результати.

Уникайте загальних формулювань

Фрази на кшталт «тема є актуальною», «проблема потребує подальшого вивчення» або «отримані результати мають велике значення» самі по собі майже не дають читачеві корисної інформації.

Краще замінювати їх конкретними твердженнями про те, що саме встановлено під час дослідження та в чому полягає цінність отриманих результатів.

Перевірте наукову термінологію

Під час перекладу анотації англійською мовою важливо використовувати терміни, усталені у відповідній науковій галузі.

Дослівний переклад окремих понять може звучати неприродно або мати інше значення для міжнародної аудиторії. Тому термінологію варто звіряти з англомовними науковими статтями за тією самою тематикою.

Особливу увагу потрібно приділити:

• назвам методів;
• науковим поняттям;
• професійній термінології;
• сталим конструкціям академічної англійської мови.

Не перевантажуйте анотацію

Анотація має бути змістовною, але стислою. До неї не варто включати інформацію, без якої можна зрозуміти основну суть дослідження.

Зокрема, зазвичай недоцільно додавати:

• докладний огляд літератури;
• другорядні подробиці методики;
• довгі переліки;
• розгорнуті теоретичні пояснення;
• відомості, яких немає в основному тексті статті.

Кожне речення має виконувати конкретну функцію та допомагати читачеві швидко зрозуміти зміст дослідження.

Перевірте abstract як самостійний текст

Перед поданням статті варто окремо перечитати анотацію, не звертаючись до основного тексту.

Після її прочитання має бути зрозуміло:

• що саме досліджували;
• якою була мета роботи;
• які методи застосовували;
• які результати отримали;
• яких висновків дійшли автори.

Якщо для розуміння abstract потрібно постійно звертатися до основного тексту статті, анотацію варто доопрацювати.

Короткий чекліст перед поданням

Перед надсиланням статті до редакції переконайтеся, що:

• abstract відповідає вимогам конкретного журналу;
• обсяг не перевищує встановленого ліміту;
• мету дослідження сформульовано чітко;
• методи описано стисло й по суті;
• основні результати подано конкретно;
• висновки відповідають отриманим результатам;
• у тексті немає зайвих загальних фраз;
• наукову термінологію використано коректно;
• в анотації немає інформації, якої немає в самій статті;
• англомовний текст вичитано та адаптовано для міжнародної аудиторії.

Головний принцип полягає в тому, що анотацію для міжнародного журналу варто не перекладати дослівно, а адаптувати до формату, стилю та вимог обраного видання. Такий підхід робить abstract зрозумілішим для редакторів, рецензентів і читачів.