Лайфхаки зі збирання матеріалу для дисертації

Рішення сісти за створення дисертації спадає на думку не тільки тим, хто бажає повною мірою реалізуватися в науковому середовищі, а й бізнесменам. У наукомісткому бізнесі дуже корисно вразити партнером наявністю звань, глибиною знань у певній сфері.

На практиці докторська та кандидатська дисертація має мало спільного із реально корисною для суспільства науковою діяльністю. Насамперед це науково-кваліфікаційна робота, яка має продемонструвати достатній рівень кваліфікації аспіранта для того, щоб він міг вважатися вченим. Тобто дисертація виступає в ролі певного обряду ініціації, на кшталт тих, які все ще трапляються у народів Африки чи далекої Півночі. Можна присвятити все життя науці, але не мати наукового звання.

Якщо ви все ж таки зважилися на написання докторської, кандидатської дисертації, то корисно буде трохи спростити цей процес.

Як не можна збирати матеріал для дисертації

Почнемо з того, що робити не рекомендується. По-перше, це складання власної роботи зі шматків чужих дисертацій. Вивчення чужих наукових праць, безсумнівно, стане в нагоді при складанні плану, формулювання короткого змісту кожного пункту. Звідти можна отримати багато корисних ідей і важливої ​​інформації. Проте рецензенти та члени спеціалізованої вченої ради зможуть швидко визначити відсутність авторського вкладу та тотальний copy-paste без жодного аналізу. По-друге, неприпустимі будь-які види плагіату. Завдяки системам перевірки неможливо плагіатити праці вітчизняних учених. А знання англійської мови поширене повсюдно, тому переклад зарубіжних наукових праць та видача матеріалу за власні напрацювання виявляється дуже швидко.

Поради, як зібрати матеріал для дисертації

1. Перегляньте дисертації з вашої теми або близьких до неї. Таким чином, можна дізнатися, роботи яких авторів слід проаналізувати уважніше, де беруть базову статистичну інформацію. І взагалі виявити деякі загальні тенденції.
2. Корисний буде й аналіз досвіду тих людей, які займалися вивченням цього питання. По можливості налагодьте з ними листування, організуйте зустріч, попросіть консультації. Частина їх охоче допоможе з підбором матеріалу або надасть книги з власної бібліотеки.
3. Електронні бібліотеки, напевно, джерело інформації. Безліч статей російською є на ресурсах eLIBRARY.ru, Cyberleninka. В Україні відомий ресурс від бібліотеки Національної академії наук. Ці ресурси надають безкоштовний допуск до всіх наукових статей.
4. З іноземними джерелами справа складніша, тому що доводиться купувати навіть електронну версію статті. Ціни, прийнятні для іноземних учених, для нашого аспіранта будуть надто високі, особливо, коли потрібно кілька десятків публікацій. Через війну виникає невидимий бар’єр у розвиток науки. Ця проблема підштовхнула свого часу Олександру Елбакян до створення ресурсу Sci-Hub, де надається безкоштовний доступ десяткам мільйонів наукових текстів шляхом обходу системи оплати на сайті видавництва. Цей спосіб є відверто піратським та порушує авторські права. Варто зазначити, що при покупці статей левова частка коштів не надходить авторам, а дістається видавництвам. Тому вчені охоче діляться своїми роботами, якщо написати їм із проханням на електронну пошту. Багато хто з них справедливо вважає, що для загального процвітання та наукового прогресу інформація має бути доступна кожному, особливо жителям з найбагатших країн.
5. У бібліотеках зберігаються мільйони книжок, статей. Сьогодні більшість із них мають електронні каталоги. Корисно заздалегідь подивитися, чи є в наявності вибрані вами джерела, замість марно витрачати час на поїздки та запити. Також слід врахувати, що керівництво деяких бібліотек дозволяє робити фотографії сторінок, інші ж наполягають на використанні виключно копіювальних машин.
6. Архіви – ще одне джерело інформації. Причому використовувати можна не лише міські архіви, а й звертатися до окремих організацій, видань, телеканалів. Там десятиліттями зберігаються випуски журналів, колекції фотографій, плівки із телепередачами. Матеріали з багатьох архівів можна вимагати віддалено, надсилаючи їм листи та погоджуючись сплатити послуги з копіювання та пересилання документів. Таким чином, можна отримувати матеріали з інших країн.
7. Підбір матеріалу можна виконувати за допомогою Google Академії. Ця система пошуку наукової електронної літератури від Google видасть за ключовими запитами посилання на дисертації, книги, періодику. Подібно працюють ресурси Science Research Portal, Ingenta та інші.