Шляхи поповнення словникового складу сучасної перської мови - id-1705-148

06.05
Є книга Пейсікова Лексикология перс. мови. Подивіться в ній розділ Шляхи поповнення словникового складу
Вона рос.мовою, але просто щоб зорієнтуватися про що писати, можна використати. Також можна подивитися в інеті аналогічні статті на англ.матеріалі

Наприклад, на українському матеріалі:
Ось що має бути в основі роботи:
Про запозичення: З підручника М. Кочергана "Вступ до мовознавства" (с. 229):
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові є запозичені слова.

Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками. По-перше, це намагання уникнути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові відтінки. Наприклад, варення «зварені в цукровій сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти» і джем «желеподібне варення».

Розрізняють матеріальне запозичення і калькування.

Матеріальне(лексичне) запозичення - запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю(значення й експонент).

Калькування – копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.

За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Наприклад, недолік є калькою від рос. недочет.

Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад, телебачення.

Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.

Семантичні запозичення – такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник.

Словотвірні запозичення – такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов.

Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.

В усних запозичення слова сильно пристосовуються до фонетики мови-запозичувачки, навіть можуть бути перекрученими. А в писемних запозиченням кожна буква передається звуком, навіть тоді, коли в мові-оригіналі якийсь звук не вимовляється.

Прямі запозичення – запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої.

Опосередковані запозичення – запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої мови(це вже запозичення запозиченого слова).

Серед запозиченої лексики окрему групу становлять інтернаціоналізми. Інтернаціоналізми – слова, поширені у більшості мов світу.